- сиротливий
- —————————————————————————————сиротли́вийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сиротливий — рідко сирітли/вий, а, е. 1) Який не має рідних, близьких; одинокий, покинутий, забутий. 2) перен. Який міститься, розташований відособлено, окремо від інших; самітний. || Тужний, сумовитий … Український тлумачний словник
сирітливий — див. сиротливий … Український тлумачний словник
сиротливість — рідко сирітли/вість, вості, ж. Стан за знач. сиротливий, сирітливий … Український тлумачний словник
сиротливо — рідко сирітли/во. Присл. до сиротливий, сирітливий … Український тлумачний словник
сиротний — сирі/тний, а, е, рідко. Те саме, що сиротливий … Український тлумачний словник
самітний — I (про предмет один узагалі / розташований окремо від інших), самотній; поодинокий (один із кількох розташованих окремо предметів); сиротливий (який розташований окремо від інших) II ▶ див. безрідний, один I, одинак … Словник синонімів української мови